11/2013

Припинити антиукраїнську пропаганду і втручання ЄС!

Зважаючи на події, що відбуваються в даний момент, президія німецько-українського центру DUZ e.V. вважає себе зобов'язаним висловитися з приводу того, що повідомляють зараз західні засоби масовій інформації про Україну і про відкладену асоціацію її з Євросоюзом.

В першу чергу слід констатувати, що Україна є вільною і суверенною демократичною правовою державою. Тому іноземне втручання будь-якого роду у внутрішні справи України має бути виключеним. І не має ніякого значення, чи походить таке втручання від Москви, від Вашингтону або від Брюсселю. Тільки український народ і його уряд мають право приймати рішення, які стосуються їхньої країни.

Ми вже бачили, як західні системні засоби масової інформації після перемоги на виборах президента Віктора Януковича, розчаровані тим, що Тимошенко на них не виграла, розпочали антиукраїнську пропаганду. Вони поширювали вигадки про маніпуляції в ході виборів тощо. Проте зовсім не в Україні, а у ФРН, точніше кажучи, на виборах до Бундестагу, які пройшли зовсім нещодавно, згідно з повідомленнями ОБСЄ, відбувалися широкомасштабні порушення! І де ж був тоді крик обурення з боку засобів масової інформації і партій, які в інших випадках всюди втручаються в події, що відбуваються за кордоном?

Ми своїми очима бачили, як західні системні засоби масової інформації скористалися бездоганним з точки зору законності засудженням Юлії Тимошенко для нової порції антиукраїнської пропаганди. Не треба дурити самих себе. Тимошенко засудили не за те, що вона опозиціонерка. У ФРН таке можливе. Згадайте тільки про антидемократичний параграф 130 германського кримінального кодексу. Також і Євросоюз в Лісабонському договорі знову ввів страту – причому саме проти опозиціонерів: щоб законним чином придушувати бунти або повстання. Ні, Тимошенко була засуджена за те, що вона згідно з достовірними джерелами на мільйони обікрала український народ.

І тепер ми знову спостерігаємо за тим, як західні системні засоби масової інформації запускають антиукраїнську пропаганду. І яка причина на цей раз? Причина в тому, що Україна усвідомлює свою свободу і користується нею. Український парламент не підкорюється тиску з Брюсселю і країн ЄС. Україна захищає себе як правову державу. І як же може бути так, що Європейський Союз, який нібито є зразком демократії і концепції правової держави, чинить політичний тиск на чужу країну, щоб добитися там звільнення законно засуджених ув'язнених? Адже тут відбувається втручання в усю систему правосуддя. І що ж тоді залишиться там від закону і порядку?

Якщо дійсно будуть ініційовані керовані і оплачувані ззовні масові протести, то варто Україні лише чинити опір цій чужій силі, як в керованих західних засобах масової інформації підніметься дуже гучний галас. Добре лише те, що там немає небезпеки страти за це.

Треба поважати свободу і суверенітет України, і захищати їх для українців. Чому Україна повинна вибирати між Росією і ЄС? Чому вона не може йти своїм власним, українським шляхом, без зовнішнього впливу? Борці за свободу не раз в українській історії жертвували своєю кров'ю і життям заради свободи свого народу і вітчизни. Ми віддамо їм шану, якщо збережемо свободу України.

На жаль, сьогодні відбувається так само, як завжди бувало в українській історії. Чужі сили хочуть опанувати Україну і змусити український народ працювати на них. Хто ж настільки наївний, щоб повірити, ніби Євросоюз полюбив Україну і хотів би дозволити їй скористатися часткою своїх дарів? Ні, тут йдеться тільки про владу і про українську землю. Згідно із законом українську землю не можна продавати іноземцям. Якщо Україна стане членом ЄС, їй доведеться відмінити цей закон. Йдеться тільки про нові ринки. Економіка ЄС потребує вільної торгівлі, щоб вижити. Йдеться тільки про дешеву робочу силу. Як жителі Східної Європи приїжджають на заробітки в Західну Європу, так повинні будуть їхати туди і українці. Оскільки єдине, що стане європейським стандартом, – це ціни. Зарплати залишаться такими ж низькими, як і тепер. Та все ж не треба забувати і геополітику. Наскільки були б раді США, якби вони змогли будувати свої військові бази в одній із колишніх республік Радянського Союзу. Прямо біля вхідних дверей Росії. Тому що не треба забувати: ЄС і США пов'язані один з одним. ФРН як рушійна сила ЄС – це все ще окупована США ворожа країна. І в цьому сенсі "скандали з підслуховуванням" теж набувають свого сенсу. Адже це навіть і не скандали. Бо США роблять тільки те, що вони все одно, так або інакше, мають право робити.

І що ж це за дари ЄС, які будуть принесені в Україну? Ліквідація суверенітету, завдяки чужому зовнішньому управлінню з Брюсселю. Розпродаж української землі і української економіки. Ліквідація української культури і патріотизму. Тому що, якщо у Віденському університеті іудейська релігійна громада і самозвані антифашисти роздувають величезний скандал через те, що там висить меморіальна дошка Івану Франку, тоді я навіть і знати не хочу, що станеться, коли Україна стане членом ЄС. Поневолення українського народу, перетворення його в дешевих заробітчан Європи. Знищення християнської православної віри за допомогою ворожої християнству пропаганди матеріалізму і егоїзму, пропаганди збочень на кшталт ґей-парадів і знищення сімей як традиційного ядра народу.

Але ось тільки про ці дари сьогодні українському народу ще не говорять. І тому народ, який вірить в добро, виявляється просто обдуреним. Йде цілеспрямована гра з антиросійськими настроями, щоб затягнути народ у бік Заходу. Ці настрої з точки зору історії цілком виправдані. Та і сьогодні було б занадто наївним вірити, ніби Росія хоче повною мірою визнати свободу України. Проте пора вже зробити правильні уроки з історії і не вести сьогодні вчорашню боротьбу. Ті часи вже пройшли. Ми живемо сьогодні, і на нас лежить відповідальність за те, щоб поступити правильно заради майбутнього.

Я можу тільки сподіватися, що Україна усвідомить свою багату історію і культуру, свою волю до свободи і свою силу, перш ніж прийняти рішення в інтересах чужої сили. Вільна і суверенна, вона цілком зможе дружити і торгувати як з Росією, так і з ЄС. Проти цього не може бути ніяких заперечень, навпаки. Але ставши підданою, вона цього вже не зможе.